Орда дика із завзяттям,
Рванула Рід наш погубить.
Орда обсіла залізяччя,
Щоб міста і села до тла спалить.
А наші рідні воріженьки,
Стелили шлях їм без боїв.
Люди встали і рученьки
Впиралися в танки ворогів.
Відчувши зраду, українці
Взялись спасать рідню й дітей.
І рятувались на за границі,
Як знедолених людей.
Добровольці і волонтери
Злилися з армією ЗСУ*.
А громадяни й пенсіонери
Щодня працюють у тилу.
Невичерпне терпіння й силу,
Нам шле Матінка-Земля.
На передовій потрібно зміну,
Утомленим в боях солдат.
Повертайтеся сини на Україну,
Страх поборіть і втому війни.
Станьте грудьми за землю, Родину
Що б не було повік московської чуми.
ЗСУ* — Збройні Сили України.
Вересень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2024
автор: Сокол