На краю землі там , де гасне сонце

На  краю  землі,  там,  де  гасне    сонце
Між  смерек,    ростуть  хрести,  як  ясени.
Для  птах  відкрите  небесне    віконце
У  божий  сад    летять    дочки  та  сини.

За  селом,  де  в  журбі  цвіте  калина
Там  у  скорботі  птах  співає  псалми.
І    на  могилі    мати  —  сиротина
За  своїм  сином  вмивається  слізьми.

Тут  на  могилах  запалені  свічі
Цвітуть  чорнобривці,  і  айстри  білі.
Чути  ридання  рідних,  стогін  ,плачі...
Витоптана  стежка    до  них  в  заметілі.

Летять  в  даль  один  за  одним  журавлі
Залишають  в  душі  глибокі  рани.
Тіло  несуть  в  домовині    до    землі
Одвічний  біль  за  сином  в  серці  мами.

До  могил    схилили  голову  дуби,
Батько  збудував    з  граніту  новий  дім.
До  віт  калин  прилітають  голуби
Воскресають  сини    в  дзвоні  золотім.

Пісня  -Олег  Тучапський








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2024
автор: Чайківчанка