Сало – то є сила, українська міць.
З проріззю, пахуче, як з дитинства звикли –
Бутерброд поклали салом на язик ви.
Часничком запахла шкірка паляниць.
Викладайте гривні – смакота ж товар!
Перчиком струсила, тільки покуштуйте!
Смакоти відчуймо разом повноту ми,
Налітай, родино! Поступлюся вам!
Чоловік до сала полюбляє хрін,
І гірчицю, й кропчик… смакові приправи.
Куме, не тягніться – покупцю зоставте,
Як смачнюще сало, підуть й сухарі!
Куме, бачу пляшку – у дружини стяг?
Закусили салом? Скрізь покуштували?
Все, ідіть! Без грошей – не продам товару,
Геть, добра не буде з Вашого пиття.
Сало, то є сила… що всміхнулись в ус?
Скільки?… Для почину гривень за сто тридцять.
Бачите, до мене вся родина мчиться,
Більше – не до рими… За торги берусь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2024
автор: Білоозерянська Чайка