Живий

Він  їй  каже:  "Живий  лишуся,
Якщо  сонце  буде  світити..."
Вона  мовить  йому:  "Ну  йди  ти,
Я  тримаю  тебе,  ти  в  курсі?"
Він  їй  каже:  "Та,  то  ж  не  я  все,
То  війна  наплодила  горя"
А  вона  йому:  "Прокидайся,
Ми  з  тобою  уже  на  морі,
Там,  на  нашому,  бачиш  гори?
Бачиш  бухти  і  хвилі  білі?"
А  він  каже  їй:  "Ой,  ти,  ух  ти!
Бачу  танки  напівзгорілі.
Чую  постріли,  крик,  гармати,
Чую  стогін  і  запах  крові,
Побратима  із  автоматом,
Він  щось  смішно  сказав  на  мові.
Він  з  Донецька.  Шерхан  вусатий.
Підірвався  торік  на  міні.
Увісні  його  бачу  часто
Оті  очі...волошки  сині".
А  вона  йому:  "Так,  коханий,
Знаю,  важко  тобі,  серденько,
У  війни  надглибокі  рани.
Підіймайся,  давай  швиденько  
І  нізащо,  ти  чуєш,  милий  
Я  від  тебе  не  відречуся!.."
Стукіт  серця  і  стукіт  милиць
Найстрашніший  твій  сон  не  збувся

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2024
автор: Натаsha