Млість

Мені  хотілося  забути
Все,  що  сталось  в  ті  роки.
Та  все  марно  —  я  закутий
В  ці  душевні  кайдани.

Ті  роки  були  страждальні,
Наче  потонув  у  млість.
Відчувалось,  як  в  засланні,
В  голові  була  лиш  злість.

Та  страждання  припинились,
Почалося  все  з  нуля.
Правда,  шрами  залишились,
Бо  вони  —  частина  «Я».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2024
автор: Лемех Компанієць