енергетична рівноцінність
радує панських чинів
на хуторі далекорійних берегів
втрачає всю широко-цінну вічність
всі барвостоки струменіють кров'ю
мов вдаль випорскує гучний вогонь
та знову десь далеколячно-давньобоко
палає серце у стрімких долонь
звертаючи в аорті біль та крик
всесяють у дебелім звуці
де поштовх ночі й скель мутних
у запроторенім обійсті жгуть пекуче
карбовуючи тавровий орнамент
стражденнобуйно ратить по весні
буремний попіл стель невдалих
впадає у раптовість в панські вартові
задавлює жахливим утиском назовні
в таверні заскрипочує чутний демарш
у бандерольнім потуранні бач як місяць повен
вдаряє батогами в голови чужих le plach
синергія життя скишована прибоєм
у стелях давить мікст та мозотрон
немов буття на хуторі буяє кров'ю
скрізь попіл мучеників залуна високий фон
07.04.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький