Не торкайся душі де є зрада,
Там лише лицемірства букет
Та уже на роки́ дійсно вада
І відбиток всього - це портрет.
Відштовхни, не пускай ти у серце,
Бо затьмарить душевності світ,
Не воскресне мотивами скерцо
Через бездну засмічених літ.
Не торкайсь, не вертайсь знову, й знову,
Там де є та нещирість і зло,
Посміхайся з любов'ю святому,
Тільки там віднайдеш ти тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик