Стояла й слухала я сад,
Радів він шелестом так гучно!
Розклав дари на листопад.
Мої смаки вгадав всі влучно.
Сад пахощами огортав,
Так тепло, мов малу дитину…
Мені усі він пригадав
Події, куди серцем лину.
Стояла й слухала я сад,
Дивився лагідно у очі
Та все вертав мене назад
В дитячі мрії та дівочі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2024
автор: Анжела Волкова