Та́їння

                                                   [b]  ТА́ЇННЯ[/b]

Життя  роджа́є  все  –  милується-всміхається,
Між  пелюстка́ми  бавиться  й  втішається…
А  світ  радіє  в  ро́зсипах,  меду́ючи  із  кварт.
Воно  буяє  –  та́їться,  суцвіттями  купається,
Кров  мріє  на  шипа́х,  спала́ючи  в  дух  гарт…

Життя  вінчає-зве  –  і  любиться-кохається,
З  світанками  зорюється  й  зніжа́ється…
Аж  мліє  в  млості  з  со́лоду,  чаклуючи  на  фарт.
Зерно  зріва́  цілується,  нектарами  вмивається,
В  плодах  рясніє,  щастями  зриваючи  азарт…

Життя  спливає  вже  –  і  жу́риться,  не  грається,
У  зраді  цвіт  краде́:  злодю́ється,  не  кається…
Коло́ду  сіє  ген  і  слі́пнеться,  зітха́ючи  без  карт.
Жорно́  вбиває  й  рве  –  куйо́вдиться-смеркається,
Як  помста  тліє,  ги́неться,  вмира́ючи  на  жарт…

                                                           [b]  [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                             [i]8  вересня  2024  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2024
автор: Гай-Нижник Павло