шалені картини малюють в пустелі
де промені сонця вкарбовують жмені
музики заграють свій чардаш весняний
кохані відчують лиш подих духмяний
медовою ласка здавалась примхливо
у сутінках грає та злива жахлива
мандруючі пензлі тремтять мерехтливо
у гудзиках жваво дзижчають бурхливо
шалене кохання художнє миттєве
вирує кульгаво потворно натхненно
усе споконвічне марніє поволі
уже весняніє до вічної долі
партер пасіонів жевріє буденно
закохані мліють від щастя темперно
у ночі яскрава зволає тембрально
кохана дівчина звертає печально
шукаючи вихід з нічного тунелю
де потягом мчить мов гуркіт скажений
та зважені промені сяють патерном
усе зігрівають земельну химеру
шалені картини мінливі безпечні
вкарбовані в пам'ять мов час в безкінечність
старанно змальовані пензлем довільно
втілюють образ в життя мимовільно
14.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький