[b]В[/b]олодію всією красою,
[b]О[/b]бійму та умиюсь росою,
[b]Л[/b]егіток запрошу де мотиви,
[b]О[/b]сь, такий оберіг для родини.
[b]Ш[/b]епочу дивно світу і роду
[b]К[/b]олискову із синьої вроди,
[b]О[/b]х, і розкіш, душа знов тріпоче,
[b]В[/b]се прекрасне збираю охоче.
[b]У[/b] лаштунках самої природи
[b]К[/b]ину погляд отой насолоди,
[b]Р[/b]озмаїття чарує повсюди,
[b]А[/b] навколо всміхаються люди.
[b]С[/b]кільки ніжності бачу до краю,
[b]У[/b] волошках я радість вбираю,
[b]Б[/b]о чарівність так зцілює душу,
[b]А[/b] із нею і смуток порушу.
[b]Ч[/b]ерез хвилі років чую звуки
[b]У[/b] безмежжі єднаю сполуки,
[b]Я[/b] мов пташка у небо полину -
[b]Н[/b]аяву ті красунечки сині.
[b]А[/b] як буду спускатись до низу
[b]П[/b]ерш за все подолаю я кризу,
[b]О[/b]берегом покрию стежини,
[b]Л[/b]аска, ніжність - усе для дитини,
[b]Я[/b] купаюся в синьому лоні,
[b]Х[/b]ай краса полоскоче долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик