Збав, Боже, від земних гріхів,
Азарту, заздрості і блуду,
Думок нав'язливих і снів,
Суми, тюрми, земного суду...
Збав, Боже, від гордині й слави,
Вінків лаврових, мідних труб,
Похвал і лестощів лукавих
З солодких та отруйних губ...
Збав, Боже, бути лихварем,
Непотріб впарювати людям.
Причиною чужих проблем
Теж сподіваюся не буду...
Збав, Боже, вляпатись у владу,
Героєм стати, ще й посмертно,
Багатим, що шахрує й кра́де,
Романтиком наївно впертим...
Збав, Боже, вірити попам,
Що рабство називають "віра".
Будуйте в своїх душах храм -
Не сотворіть собі кумира!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2024
автор: Finist