...бо із тисячі слів
золоті обирати не мушу.
Знову кутаюсь в светр, прикладаю до рани бальзам.
Я твою перламутрову мушлю ніяк не порушу.
Ти ж не вір ні зеленим очам,
ні іскристим снігам
Я забуду усе.
Ти також не тримай, мов ікону --
ані шовку єдваб, ні терпкий післясмак полину.
...так співає трава... так виходять з чужого полону
... до обвуглених губ не притулиш
солодку хурму
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2024
автор: гостя