Знов прийде день заплаканий,
Постука у вікно, сказати щоб:
Плечей його торкається озноб,
Летить геть птах зляканий...
На шибці сліз соромиться
Своїх день, вибачається все він.
А вітер знов летить з усіх сторін,
В вікно вже осінь ломиться...
А день все ж марить літечком,
Ще бавитись він хоче у теплі.
Останні лове промінці малі.
Краплини віє ситечком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2024
автор: Анжела Волкова