Не спить вечірній Київ...
Під його небом чарівним
збуваються всі мрії,
поривом вітру весняним.
Не сплять ще київські вогні,
що на небеснім чорнім тлі,
як зоряні дощі рясні,
що впали з неба до землі...
І я не сплю.
У цю годину
я відчуваю, я ловлю
цю мить прекрасно-тлінну.
А що столиці?
Вона вже знає,що і вночі
впізнає наші лиця.
Та промовчить...
Та промовчить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102115
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.11.2008
автор: Lorna