Зненацька котилась,
Кругленька, маленька,
Це їй не наснилось,
Із блиском веселки,
Чи це народилась?
Чи з неба упала?
Вмить сяйвом світилась,
Десь мрія гуляла.
Як кулька прозора,
Із сонця оправа,
Трава неозора,
Руденькою стала.
Вітрець враз незваний,
Порушив їй спокій
Рашист окаяний,
Посипав скрізь попіл.
Зомліла краплинка,
З листочка стікала,
Де ж щастя хвилинка,
Біди, лиш зазнала....
Вона ж незрівнянна,
В землицю сховалась...
30.08.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2024
автор: Ніна Незламна