Душі капризи карамеллю тануть

СУТЬ  ЖИТТЯ  

Душі  капризи  карамеллю  тануть,
як  випадково  розгадаєш  зміст
тих  дум,  що  самоту  вночі  гортають,
до  ранку,  ніби  птиці  відлітають,
й  щасливих  днів  не  викличеш  на  біс.  

Шлях  до  кохання  розчинився  в  тиші,
вчорашні  невгомонні  почуття  
не  будять  і  не  мостяться  у  вірші,
їм  потакаю,  кланяюсь  найбільше,  
і  намагаюся  привчити  до  життя.

Скупішим  став  бажань  таємний  список.
А  чи  потрібен  він  тепер  мені?
Мій  жереб  якось  втрапив  за  куліси,
дісталась  роль  моя  чужій  актрисі,
їй  світять  театральних  рамп  вогні.

Ночами  з  юністю  встряю  у  спори.
Як  зваблюють  перейдені  роки!
Там  фантастично  зіткані  узори,
там  чуються  гітари  перебори…
Знов  міражі  накручують  витки.  

Врятовують  світанки  від  вендети,
стирають  плавно  марево  ночей.
Малює  ранок  видимі  портрети,
розгадані  шаради  і  секрети,
день  потопив  оманливий  ковчег.
19.09.2012  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2024
автор: на манжетах вишиванки