так легко не снитися,
зі всіх сил намагаєшся не утекти
довгі промови ламаною мовою
твій награний сміх і голова, падає назад
як у маріонетки
стрибок уяви і сонце сочиться
крізь пальці зеніт, короткі тіні
опадають пелюстки, мʼякість голосу стихає
ні тоді, ні потім,
розмилися всі деталі
обізвалася надто пізно
але зарано, аби здатися?
перехожі так далеко не озираються
неспокій, сумуєш за ним?
свідомість безплідно бореться
довші проміжки
стежки як змії розчиняються у темноті,
та чи обертаєшся у натовпі
на напівзабуті імена
старі, як світ, ніжності
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2024
автор: noelle