* * *
Раненько рами відштовхнула,
шепнула вітру: – Як політ?
Листочки легко сколихнулись,
а в росах зблиснув цілий світ.
Я усміхнулась вітру любо:
– Лети у німбі золотім,
поширюй людям втіху, ну ж бо,
хай потрапляє в кожний дім.
На твій порив вітри злетяться,
лиш вчують лагідний мотив,
нехай оселі збагатяться
на щирість і на позитив.
Цвіте, скрізь порхає, співає,
життя дає живому сил,
Весна теплом оповиває
і навіть тих, хто не просив.
05.07..2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2024
автор: на манжетах вишиванки