Тьмянішає небесний пил

Тьмянішає  небесний  пил,
Життя  моє  тече  в  нікуди.
Не  має  в  мене,  майже,  сил
І  всеодно,  що  скажуть  люди.

Боротись  буду  до  кінця.
Загояться  минулі  рани.
Відбутись  має  мрія  ця,
Знайду  колись  свою  кохану.

Знайду  і  попри  всі  жалі,
Попри  людське  недобре  слово,
Радіти  будем  як  малі
І  разом  буде  нам  кайфово.

(написано  19  серпня  2024  року)

©  Mez,  2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2024
автор: Mez