Зустріч із трутнем
Скільки ж трутнів розвелося
В нас навколо, просто жах!
Дибом устає волосся,
У неспокої душа.
В час важкий для України
Їх – не сотні – тисячі,
Не хвилюють їх руїни –
Злі й надуті, мов сичі.
Працювать їм неохота,
Воювать – теж – «не дурак».
Хочуть жити не в болоті,
Страх проймає до мурах.
Суть життя – химерна воля.
Про обов’язки – ні! Ні!
Їх турбує власна доля.
Не комфортно і в війні.
Зрозуміти трутнів важко.
Хоч крути, хоч не крути.
Хочуть мати долю пташки:
Волі смак пізнать, води.
Хіба вибір не святий!?
24.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2024
автор: Ганна Верес