*****
Ми розлучимось з війною.
Мир настане. Ми у нім
Будемо, мов за стіною,
Бо війни на світі цім
Більш не буде. Не розіб’є
Миру преміцну стіну
Більш вона. Стіна відіб’є
Вмить її удалину
Так, що навіть наближатись
Не посміє більш війна.
Буде доля нам всміхатись.
Наша рідна сторона
Буде з нею. Світла доля
Зробить так, аби повік
Не прийшла в наш край недоля
Знову, а щоб жи́ли вік
В мирі, злагоді та згоді
Ми і в щасті чарівнім.
Ввік не буде більш відтоді
В нашім ріднім, дорогім
Серцю і душі безсмертній,
Надзвичайному краю –
В Україні. Ми, хай смертні,
Та, неначе у раю,
Разом з ними будем жити
І життю радіть лишень,
А не гірко вкрай тужити
Кожну ніч і кожен день.
Мир, який у нас настане,
Як закінчиться війна,
Йти повік не перестане.
Наша рідна сторона,
Отже, й ми усі із вами,
В ньому житимемо вік,
А війни не буде з нами
Усіма уже повік.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2024
автор: Євген Ковальчук