Вапнярські чебуреки
Хто хоч раз на вокзалі в Вапнярці,
Чебуреки купляв і до столу,
Після того облизував пальці,
Не забуде їх смак той ніколи.
Тоді в моді були не цигарки
І не печиво з назвою"Крекет",
А везли пасажири з Вапнярки
Запашний аромат чебуреків.
Там в куточку,за касами,в залі,
У тісненькому трохи буфеті,
Чебуреки всі їли в запалі
І просили хто другий,хто третій.
Аромат їх залазив до носа,
По руці текли краплі олії,
Той хто спробував знову попросить,
Чебурека- голодного мрія.
Продавчиня, доволі спритненька,
Дуже ввічливо всіх пригощала,
-Беріть їжте,мої дорогенькі,-
І здоров'я душевно бажала.
Роз'їжджались, кому куди доля,
Були ті задоволені люди,
Хто в буфеті наївся доволі
Чебуреків, яких не забуде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2024
автор: Малиновый Рай