МАЙЖЕ СОНЕТ

(Хіба  не  радість)  

                                    Світлані  

Хіба  не  радість,  -  у  вікно  прочинене  
Чарівно  усміхається  весна?  
Хіба  для  того  не  було  причини,  
Душа  весь  час  чекала:  -Де  ж  вона,  
Яка  б  любить  на  все  життя  навчила?-

Душа  відчує  музику  чарівну,  
Коли  вона  у  мрії  порина,  
Які  весна  усе  життя  навіює,  -
Зустрітися  з  казковою  царівною,  
Душа  її  побачить,  -  Це  вона!  -

Що  любить  музику,  весну  і  квіти,  
Квітучий  сад,  трояндову  зорю,  
Що  любить  мріяти,  немов  летіти  
Понад  землею,  -  те,  що  й  я  люблю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2024
автор: Рунельо Вахейко