[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NDBCw6-kQHg[/youtube]
По дорозі йде до когось щастя,
Пильно задивляється в двори.
Може, зупинитись десь удасться,
Як не помилитись, не пройти?
Все думки турбують: Ще далеко?
Ранок освіжив його думки.
Бачить: у гнізді сидять лелеки ...
Мають щастя, треба далі йти!
Вже підбилось сонце над землею,
Посміхнулось: не втрачай надій!
І, зібравшись з силою всією,
Продовжувало щастя наміри свої.
Де б знайти якусь отут лавчину,
Відпочить, зібратися з думками?
Тут узріло край села хатину,
І зраділо щастя до нестями.
Глянуло в відчинене вікно,
Мабуть, зупинюся у цій хаті.
Сумнівів ніяких не було.
Щастя, кажуть, не бува багато...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2024
автор: Н-А-Д-І-Я