Непросте питання

Непросте  питання

Літа  давно  в  полоні  сивини,
Та  лещатами  тиснуть  душу  й  серце  –
Земля    моя  страждає  від  війни,
Бо  зло  й  добро  у  історичнім  герці.

Стоїть  народ  в  нерівному  бою
З  надією  на  світлу  Перемогу.
Кожен  боєць  краплиночку  свою
Донатить  на  важких  війни  дорогах.

Хтось  ще  учора  вчив  добру  дітей,
Той  жито  сіяв  чи  косив  пшеницю.
Сьогодні  ж  поле  кров’ю  те  цвіте,
Де  він  стрічав  і  сонце,  й  зоряницю.

І  стогне  геть  згорьована  земля,
Їй  рани  теж  болять,  як  і  людині…
Скільки  ж  полів  ще  зайди  спопелять!?
Скількох  дітей  позбудуться  родини!?

Хіба  можливо  звикнуть  до  смертей!  –
Ношу  в  собі  це  непросте  питання,  –
Забути  неможливо  також  те,
Що  ці  бої  далеко  не  останні!
                                                                               29.07.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2024
автор: Ганна Верес