Непросте питання
Літа давно в полоні сивини,
Та лещатами тиснуть душу й серце –
Земля моя страждає від війни,
Бо зло й добро у історичнім герці.
Стоїть народ в нерівному бою
З надією на світлу Перемогу.
Кожен боєць краплиночку свою
Донатить на важких війни дорогах.
Хтось ще учора вчив добру дітей,
Той жито сіяв чи косив пшеницю.
Сьогодні ж поле кров’ю те цвіте,
Де він стрічав і сонце, й зоряницю.
І стогне геть згорьована земля,
Їй рани теж болять, як і людині…
Скільки ж полів ще зайди спопелять!?
Скількох дітей позбудуться родини!?
Хіба можливо звикнуть до смертей! –
Ношу в собі це непросте питання, –
Забути неможливо також те,
Що ці бої далеко не останні!
29.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2024
автор: Ганна Верес