Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
А за ней Іванко,
Як барвінок в*ється.
- Іванку, ти Іванку,
Не вийся наче в танці.
Іванку ти Іванку,
Дотримуйся дистанції.
А у Галі маска
І у Іванка маска,
Бо вся Земля прекрасна
Коронавірусу підвласна.
- Галю ж моя Галю,
Дай води напиться.
Зніми, Галю, маску,
Дай хоч подивиться.
- Водиченьки не дам я,
Бо іще заразиш,
А масочку я зніму,
Як прийду в хату нашу.
Ти стань за віконцем
І мною милуйся,
Я буду без маски,
Тобі ще й усміхнуся.
Зайшла Галя в хату,
Руки продезінфікувала
Й Іванку у віконце
Усміхатись стала.
Галиночку без маски
Іван в вікно вбачає,
Бачить вроду прекрасну,
Від радості стрибає.
А Галя усміхалась,
Чесала косу русу
- Зніми маску, Іванку,
Побачу твої вуса.
Зняв маску Іванко,
Як Галя і прохала,
Глядить Галя на вуса
І також застрибала.
З двох сторін віконця
Стрибають милий й мила,
Аж до захід сонця,
Поки не стемніло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2024
автор: artur gladysh