гра без правил та меж що не знає кінця
топче попіл пожеж в шкурі вовчій вівця
крик до неба сягне, кригу тиші роз'їсть
вічність хтось прокляне і зап'є жовчю злість
<
бачив прірву?_ мовчи_ вжалив погляд з кута
не згадати зачин_ пам'ять чорна, густа
марять пеклом святі, заздрять теплі мерцям
шелестять сни пусті, тисне ниць сутінь ця
<
горловини криниць / домовини споруд
журавлів і синиць в кров мастити і бруд
тла щербатий граніт / гра без правил та меж
ще один неофіт щез з колючих мереж_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2024
автор: Ки Ба 1