Осіння музика, осінній сон, осінній
сум...
Безмежний простір мрій не подолати.
Цей вечір загорне у ковдру дум...
Ще кілька днів і місто не впізнати.
У павутинні зблідлих вулиць міста
Лишиться все ж одна навіки
рідна нам,-
Яку не змінить сон і сум осінній,-
Дорога, що второванна коханням.
Ми поблукаємо туди, немов
уперше,
Лиш погляди у нас чужих людей.
Не дивно це, бо що кохання
зрештою?
Сьогодні - радість, сльози -
у прийдешньому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101949
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2008
автор: elza