Мамо, ти плачеш?
Душі невинні летять...
І тихо лягають у Божі обійми на вічний спочинок.
Мамо, ти плакала...
Бо впала ракета ворожа в дитячу лікарню, і в дитячий будинок...
Так сумно.... Бо ти не плакала тоді...
Ті діти для тебе чужі...
А в мене були очі твої...
Я так хотів побачити тебе...
Я в Господа просив шанс на життя
Я так хотів щоб саме ти... Найкраща...Була мама моя...
Ти не зраділа, можливо злякалась... Можливо зненавиділа в мить
Коли дізналась що під серденьком твоїм...
Моє життя тремтить...
Ти знаєш... Душі цих дітей повернулись щасливі до свого Творця!
Їм мама дала шанс на життя....
Багато з них купались в любові...
А я мамо...в твоїй крові....
Коли моє серденько забилось в тобі
Я так мріяв як зустрінемось ми...
В мені було життя і мрії живі...
В тих дітей життя забрали нелюди, а в мене мамо.... Ти...
Я не тримаю на тебе зла, і ти себе не суди...
Господь все Пробачає... Якщо ти шкодуєш... Лише попроси...
Та тільки не питай в Бога чому Він зло Допускає?!
Кров невинних помсти благає....
Не роби мамо більше так як "ці"....
Нехай Господь тебе до них не Рівняє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2024
автор: Ірина Олійник