Я жила вже тисячу років,
Я бачила всі Світи.
І я була за тисячу кроків
Від Світу що бачив ти.
Хотіла на спогад взяти,
Квітку з твоїх полів,
Та навколо стояли грати,
І буйволи в сто голів.
Твій Світ охопила туга,
Я майже торкалась стріл,
Щоб зникла ота напруга,
Потрібен був цей відстріл.
І ворон летів невтомний,
З посланням тобі в крилі.
Та впав він, напівпритомний,
Де падали королі.
Корони, мечі і лати,
Поблискують досі там.
Колись там стояли грати,
А зараз чужинський храм.
Між вимірами ходила,
І бачила всі бої.
Шукала ознаки тих, що любила,
Але не знайшла твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2024
автор: Лада Квіткова