*
Було це безтурботним літом,
З одним ще молодим піїтом.
Зустрів він дівку чорноброву
Та косу полюбив її шовкову.
Любив дивитись в її очі,
Любив ті вечори жадані й ночі,
Коли був з нею наодинці,
Та в рідне селище удерлися ординці.
Палали, нищили, ловили,
І не було у юнака достатньо сили,
Щоб захистить себе, щоб захистити милу.
Слова, слова, які вони безсилі (!),
Коли на рідний край чужинець напада,
Тут би пістоль згодився, шабля й булава,
А що слова, коли відтята голова,
Коли лишається лиш чорная трава!
Слова тут ні до чого,
Хіба що заклинати Бога:
Чому це саме з нами відбулося,
Чому вже так у світі повелося,
Що ллється наша безпокарно кров,
А клятими чужинцями плюндрується любов?
О, Україно, тихий рає,
Твої поля ніхто не обминає:
Татари ...., москалі - і кожний крає
Ласий шматок від цього раю.
Та ще й своя бандитська зграя
Продасть тебе та занехає.
......................................
Бо покладатись звикли не на власну працю, а на чудо —
На доброго сусіда, що про інтереси наші дбати буде,
Чи дядька грошовитого з-за океану,
Бо ж, може, вітер нам ізвідти принесе небесну манну?
І так самі себе уводимо в оману:
Якщо ми не раби, нащо ж тоді здалися нам пани?!
Для чого нам потрібні феодали?
Віддати рідну землю на поталу, а самим піти в васали?
Або ще гірше в кріпосні?!
Невже усі у нас дурні?!........
....Але, мій любий друже, читачу,
Жалітись можна досхочу.
А от якби подумав хто, що я зроблю
Для України, де живу,
Щоб краще на землі було її,
Щоб був тут рай, щасливі дні,
...Любіть себе, любіть Украйну,
Робіть із неї землю файну.
Плекайте сад своїх думок, оберігайте мову,
Політь бур’ян і майте націю здорову!
14.08.09.
* проекція за правописними нормами 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2024
автор: Ростислав Сердешний