Якщо раптом погасне той вогник
і настане для мене тиша —
я крізь неї почую твій поклик,
я ніколи тебе не залишу.
Хай проходять роки і з роками
ти дивитися будеш все вище,
забуваючи дні поміж нами.
Я ніколи тебе не залишу.
Хоч душа, мов стіна, неприступна —
я порожню лишу у ній нішу,
щоб забрати у тебе весь смуток.
Я ніколи тебе не залишу.
На майбутнє і щастя, й любови
— що мене повернула у відчай —
я бажаю тобі. Не зі мною,
хоч ніколи тебе не залишу.
02.VIII.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2024
автор: Макс Дрозд