Зверху дивиться зірка рання,
Як босоніж тепер іду,
Мов Ісус, на своє заклання
З оберемком останніх дум.
Місяць в небо уперся рогом,
Наче біле теля оте,
Що шукає в пітьмі дорогу,
Де надія удовж цвіте.
Хай вже очі мої змарніли,
Та напомацки краще я
Визначаю червоне й біле,
Хто людина, а хто свиня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2024
автор: Zorg