Сильна жінка – непокірлива до старості,
кажуть, катастрофа для мужчин.
Сильна жінка силу бачить захисті
не себе, з якихось там причин.
Хтось не вірить, каже, «жінка жінкою».
Може й так, дає характер збій.
Протилежною нутру і зі слабинкою
захотілося побути їй.
Поділитись не з собою радістю,
іноді припасти до плеча.
Тішилися вогкі очі з заздрістю,
як щораз із квітами стрічав.
Все таки приємно бути милою,
і не вимагати правил гри.
Піддалась. Не мірялася силою.
Вседозволеністю явно підкорив.
Серденько її у такт забилося.
Людоньки кричали, – він не твій.
І протверезіння не барилося –
затремтіла сіль на складці вій.
Куца-коротесенька стежиночка
повернула їх в реальний світ.
Повела на доленьки обжиночки,
та не родить пізній пустоцвіт.
Сили непідкупні в енергетиці,
сподівань незвідані ходи.
Принцип з давнини існує в етиці –
сильна жінка – сильна назавжди.
Хай там як, кохатися не бійтеся,
бо життя, як не крути – одне.
Хоч тираньте долю, чи хоч – смійтеся,
все одно самотність дожене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: на манжетах вишиванки