Здалі лине спів пташини,
Вмить веселий, то журливий,
Відлік часу на хвилини,
І для літа теж невпинний.
Серпень місяць на порозі,
Забирав красу у кошик,
І спинити час не в змозі,
Холод- краплі... сіє дощик.
Вже ранкові снять тумани,
То кесільні, то молочні,
Не позбутися омани,
Вона зникне пополудні.
Вже сія сонце лукаве,
У обіймах хмар мінливих,
Та й проміннячко, ласкаве,
Нас порадує щасливих.
Ті години для натхнення,
Віра мрію, врешті мати,
Щоби серпень, як знамення,
Приніс мир у кожну хату.
Надвечір’я... павутиння,
Заснувало все довкола,
Тче павук думок сплетіння,
Прилягла трава шовкова.
Серпень місяць - вітрам воля,
Відчувати насолоду,
Хай же дасть, ще кращу долю,
Працьовитому народу.
Здаля чути звук пташини,
Враз навіяв сподівання,
Крає серденько дівчини,
Хай з війни прийде коханий…
Й засія зіронька рання,
В серпні щезнуть всі сумління.
01.08.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Ніна Незламна