Хочу миру!
Надійного і довгочасного миру,
є бажання, котрі віддзеркалює світ сновидінь.
Я горнусь до землі, я голублю небес рідну віру,
й через сни відчуваю душею зв’язок поколінь.
Як і я, прародителі прагнули справжньої волі,
та для неї завжди існувала надмірна ціна.
Непокірних вбивали: то зрадники, то на престолі,
від нелюдських тортур знемагала віками вона.
Час від часу свобода виборювала незалежність.
(Та на звіра мисливець є, іноді є – браконьєр).
Це загалу відома людської душі протилежність,
і підґрунтя морально убогих для зла і афер.
Вболіваю за мир.
Словом істинну волю плекаю,
щоб нащадки в майбутньому втілили безліч ідей.
Ти не втратив останню надію, знедолений краю!
Є борці – за свободу і щастя держави й людей.
30.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: на манжетах вишиванки