БОРИСЬ, УКРАЇНО



Земля  слізьми  полита,  вмита  потом,  кров’ю  
хай  не  дістанеться  проклятим  ворогам.  
О,  ні!  Віками  молимося  ми  не  тим  Богам,  
вони  насаджені  насильно…  з  нелюбов’ю.
Не  того  прийняли,  пригріли  вдома  брата,
ужився  «брат»,  встромив  підступно  брату  ніж.
Славетним  Витязям  не  стало  роздоріж,
єдиний  шлях  віднині  їх  веде  –  до  ката.

Моя  стражденна  і  незламна,  Україно,
знов  ошукати  твій  народ  не  допусти.
Клич  Українки,  клич  Шевченка  ще  не  стих,
бо  те,  що  незбориме  –  на  віки  нетлінне.
Підступні  вороги  в  брехні  не  мають  міри,
а  їхня  руйнівна  стихія  –  над  закон.
Ти  ж,  Україно,  захищалась  іспокон,
вернись  до  витоків  своєї  правди  й  віри.

Ти  маєш  і  глибоке  й  надміцне  коріння,
якщо  впродовж  століть  безсилі  вороги.
І  хай  історія  вертає  на  круги,
в  тобі  триває  волі  праведне  горіння.
30.04.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: на манжетах вишиванки