Ми одягаємо на себе час
А потім носимо, він начебто Намисто
Він дуже цінний, дорогий, корисний
І робимо все це навмисно-
Єднаємо два виміри у нас
Минуле та майбутнє-то натхнення
Коли вже інший рух усіх речей
І час існує за своїм бажанням
Де кожному дає своє визнання
У світі спільному, єдиному- Людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2024
автор: Eyfiya