Я звинувачую війну!
за злість, шалену, до нестями,
за біль, за всі душевні рани,
я звинувачую війну.
Я звинувачую війну,
що жахом стала на порозі,
за ніч без сну, за день в тривозі,
я звинувачую війну.
Я звинувачую війну!
за розпач матері й дитини,
за покалічені родини,
за домовини.
за дні митарства по країнах,
за власний дім, що зник в руїнах,
за радість, гірше полину,
за сивину.
Життя калиною цвіло...
Обірване, мов нитка пряжі...
Всиха калинове стебло
У пороху, крові та сажі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2024
автор: мышь