*****
Хай потроху, хай поволі,
Та невпинно ми йдемо
До щасливої лиш долі,
А не просто стоїмо.
Ми йдемо до неї з вами
Вдень, а також уночі,
Борючись із ворогами,
Зброю в руки беручи.
Ми сміливо їх долаєм,
Адже впевнені у тім,
Що, коли їх всіх здолаєм,
То у ріднім, дорогім,
Лиш однім такім у всьому
Світі нашому краю
Запанує мир, ми в ньому
Житимем, як у раю,
Кожну ніч і кожну днину,
А також усяку мить.
Світла доля в Батьківщину
Нашу птахою влетить
І не вилетить повіки.
Домом стане рідний край
Наш її уже навіки,
З нею будучи, мов рай.
Будемо ми з нею жити,
Доки серце стукотить,
І не будем більш тужити
Важко-тяжко ані мить,
А радітимем без краю
Так, неначе малюки,
Бо ж війна дійде́ до краю
Назавжди у нас таки.
Буде завжди панувати
Світлий мир, який прийде́
В край наш так, немов до хати,
Й більш ніколи не піде́.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2024
автор: Євген Ковальчук