Я тримаю в руках твій бузковий букет і очима вишукую щасливі пелюстки. Різкий аромат розбризкує насиченими парфумами, аж в голові паморочиться. А може від зустрічі так солодко в грудях, від того, що ти тримаєш мене за руку, чи тому, що ти даруєш мені ніжнішу за квіти усмішку.
Я так довго чекала цього моменту, я малювала день, коли ми обміняємося поглядами.
Ми тут… стоїмо напроти, утопаємо в ароматі бузку і сплітаємо наші думки в кольорову райдугу, по якій піднімемося на вершину блаженства.
Наші короткі уривки слів губляться в гомоні міста, нам байдуже. Ми розуміємо мову ароматів весни, котра формує особливі взаємини сердець.
У найкрасивішому букеті десь причаїлося кілька зайвих пелюсток, а мої очі слідкують за твоїми рухами і твоїми губами. Вони легенько торкнулися моєї руки. Від несподіванки я зашарілася і опустила голову до букета, а за мить на моїх губах розцвіло п’ятипелюсткове щастя.
15.04.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2024
автор: на манжетах вишиванки