Ти той…

Ти  той…

Ти  той,  чия  залюблена  душа
Мені  кохання  й  квіти  посилає.
Літа  мої  й  твої  у  даль  спішать.
Та  душі  нам  шовками  вистеляють.

А  там  –  є  все:  і  ніжність,  і  печаль,
І  чого  більше,  визначає  доля,
Чи  вистачить  ще  сили  у  плечах,
Щоб  дарувать  себе  мені  і  дому.

Своїй  я  долі  дякую  за  те,
І  дякуватиму,  мабуть,  до  віку,
Що  почуття  пізнала  я  святе,
Котре  єднає  жінку  й  чоловіка.
                                                                       25.05.2024.
 
©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: Ганна Верес