К великому сожалению автора, он еще не дорос до тех высот,
которыми грезит.
На колінах стою перед богом
З лебединим пером у руці
Та вимолюю ту перемогу,
Де написане - бризками в ціль.
Забажалося віршем строкатим,
Що по шинках назбираний десь,
Читачам ув аорти пірнати
І торкатися хмелем сердець.
Попелищем думки про корону
Геть накрили бажання земні,
Бо натхненно текти по нейронах
Найзручніше такому мені.
Розчиняючись в кожній хвилині,
Став шляхетним відтінком питва,
Що скорятиме розум віднині,
Наче істинний вірш божества.
[s]Тож поет - не людина віднині,
А істота на кшталт божества.[/s]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2024
автор: Zorg