Загорнусь в хламиду сутінків,
Глибше каптур натягну.
Вечір ладаном закурений
Ширить кроками луну.
Підворіття світять смутками,
Лине темрява з дахів.
В водостоці ллється трубами
Нетутешній тихий спів.
Розчиняється під спудами
Свіч розплавлених янтар.
Нитки долі геть заплутані,
Та ген-ген горить ліхтар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2024
автор: Емма Конвалiя