Не письменний
В синагогу, до рабина,
Завітав один бідняк,
Не поганий, як людина,
Але не щастить ніяк!
Просить хоч яку роботу,
Навіть саму найбрудну,
Ребе каже: - Маю квоту,
Тебе писарем візьму.
- Ні, я писарем не можу,
Я ж не грамотний батяр!
- Чим тоді я допоможу?..
На, тримай один доляр!
Взяв він той пом’ятий долар,
Купив пачку цигарок,
Перепродав, потім знову,
Потім прикупив ларьок,
Згодом розгорнув мережу,
Далі фабрику придбав,
Дивіденди обережно,
В інші бізнеси вкладав.
Став страшенно багатющим,
Справжній мультимільонер,
Молодий і непитущий,
Приклад багатьом тепер!
Завітав він у Нью-Йорку,
В ювелірний магазин,
Жінці вибрати обновку –
Народився в нього син!
Вибрав за мільйон із чимось,
Діамантове кольє,
Тягне торбу із грошима,
Помічник його Матьє.
- Гей, касир! Берись до справи!
Той зеленим став, як Шрек,
Шепче: - Може, пан ласкавий,
Випише звичайний чек?
- Та не вмію я писати,
Я якби це діло вмів,
До сих пір би на зарплату,
В ребе писарем служив!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2024
автор: Костянтин Вишневський