* * *
Тече ріка життя в далечину.
Ми пливемо в ній різними човнами,
і головне трапляється не з нами,
а вже човни торкають мілину.
За виднокіл біжить ріка життя.
У кожного свій обрій і перебіг,
а вже когось із нас чекають в небі.
Не тратьмо часу на якісь тертя.
До краю котиться життя ріка.
В цім світі разом ми не набулися,
роки без нас окремо пронеслися…
Комусь вгасає світло маяка.
Хай стишить хід, але нехай струмить
ріка життя, наповнена коханням.
І хоч серця розшарпує вагання,
отут і зараз цінна кожна мить.
05.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2024
автор: на манжетах вишиванки