Ласкаво усміхалося сонечко,
І місяць повний ластився щоночі,
Так небо уповільненим обертом,
Несло життя незвідане дівоче.
А люди... споглядали по різному,
Мабуть, стороннє більшості цікаво,
Тож декотрі повідали, грішниця,
Та інші, звали сонячна неждано.
Чи варто вирушати у потягу?
Душа лиш власну бачила дорогу,
Й перлинку відшукала приховану,
Відколи щастя взяте за основу.
Шлях квітами незвично устелиться,
Сади розквітнуть дивним різнобарв'ям,
Природа бездоганна художниця,
Коли сама прикрасиш існування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2024
автор: liza Bird