ПараклЕтос!

В  сентиментальність  Его
Сховалось!    Ніч  без  сну
Летіла  в  аперолях
В  розхристану  сосну.
Ловили  ранком  тишу,
Губився  в  морі  слід,
Гукав  я:  –  ПараклЕтос!
Допоки  він  не  зблід.
І  впав  зеленим  шовком
На  збіжжя  у  візку,
Де  човників  багато
На  березі  в  піску.

В  краю  краси  і  крику,
Під  ясенем  густим,
Із  смаком  базиліку,  
Де  завжди  дощ  рясний…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2024
автор: bloodredthorn