Сусіди, що живуть наді мною,
часто голосно їдяться.
Саме їдяться,
а не кохаються.
Часто сваряться,
сміються,
моляться.
Враз тиша наді мною,
нічого не відбувається:
або виїхали,
або померли.
Тиша.
Як швидко до неї звикаєш!
Там зверху нікого немає,
вони не заважають тобі спати,
читати, просто мріяти.
Але сусіди, що живуть наді мною,
знову голосно їдяться.
Саме їдяться,
а не кохаються.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2024
автор: Vin Libert